Ви любите експерименти? Напевно, як люди допитливі і охочі до нових знань, швидше за все, так. А чи знаєте ви, що експерименти бувають не тільки реальні, що проводяться в спеціальних установах або польових умовах, з реальними людьми і використанням спеціалізованих матеріалів, а ще й мислені? Чесно кажучи, ми і самі зіткнулися з ними не так давно, і практично відразу ж вирішили поділитися з вами новою інформацією.
Що таке мислений експеримент?
Мисленим експериментом у філософії, фізиці та низці інших наук називається форма пізнавальної діяльності, де будь-яка ситуація моделюється не в звичному для кожного з нас вигляді реального експерименту, а в уяві. Дане поняття вперше було введено у вживання австрійським філософом-позитивістом, механіком і фізиком Ернстом Махом.
На сьогоднішній день термін «уявний експеримент» активно вживається різними вченими, підприємцями, політиками і фахівцями в різних областях по всьому світу. Хтось з них воліє проводити свої власні уявні експерименти, а хтось наводить всілякі їх приклади, з кращими зразками яких ми і хочемо вас познайомити.
Найцікавіші уявні експерименти
Як і стало зрозуміло з назви, всього ми розглянемо вісім експериментів.
1
Філософський зомбі
Уявіть собі жвавого мерця. Але не зловісного, а такого скромного, невинного, схожого на звичайну людину. Єдине, що відрізняє його від людей, це те, що він не може нічого відчувати, не володіє усвідомленим досвідом, проте в змозі повторювати за людьми їхні дії і реакції, наприклад, якщо його обпалити вогнем, він майстерно зімітує біль.
Якби такий зомбі існував, це пішло б врозріз з теорією фізикалізму, де сприйняття людини обумовлено тільки процесами фізичного плану. Філософський зомбі також ніяк не співвідноситься і з біхевіористськими поглядами, згідно з якими будь-які прояви, бажання і свідомість людини зведені до поведінкових факторів, а такого зомбі неможливо відрізнити від звичайної людини. Даний експеримент частково стосується також і проблеми штучного розуму, адже на місці зомбі може бути і горезвісний андроїд, здатний копіювати людські повадки.
2
Квантовий суїцид
Другий експеримент стосується квантової механіки, але тут змінюється позиція сприйняття - з позиції очевидця на позицію учасника. Взяти для прикладу кота Шредінгера, який стріляє собі в голову з рушниці з механізмом, що працює на розпаді радіоактивного атома. Рушниця може дати осічку в 50% випадків. Коли натискається курок, відбувається зіткнення двох квантових теорій: «копенгагенської» і багатомирової.
За першою, кіт не зможе бути в двох станах одночасно, тобто він буде або живий, або мертвий. Але згідно з другою, будь-яка нова спроба пострілу ніби розділяє всесвіт на дві альтернативи: у першій кіт живий, у другій - мертвий. Однак альтер-его кота, що залишилося жити, так і залишиться в невіданні про свою смерть в паралельній реальності.
Автор експерименту, професор Макс Тегмарк, схиляється до теорії мультивселеної. Але велика частина фахівців у галузі квантової механіки, які були опитані Тегмарком, довіряє «копенгагенській» квантової теорії.
3
Отрута і винагорода
Мільйонер ставить перед учасником експерименту ємність з отрутою, яка не вбиває людину, але змушує її жахливо страждати і відчувати муки протягом доби. Мільйонер пропонує герою випити отруту завтра вдень, а в разі згоди герой отримає мільйон доларів ще раніше - завтра вранці. Виходить, що приймати отруту людина не зобов'язана, адже розбагатіє вона до того як настане час прийняття отрути.
Розмірковуючи з точки зору здорового глузду, слід погодитися на пропозицію, отримати гроші, але отруту не пити. Але тут набуває чинності парадокс: як взагалі людина збиратися щось зробити (гроші платяться саме за намір випити отруту), не збираючись цього здійснювати? Звідси висновок: бути чесним, але не випити отруту - не вийде.
4
Кімната Марії
Експеримент повинен навести на думки про різницю між реальним досвідом і знаннями про нього.
Уявіть чорно-білу кімнату, в якій сидить за чорно-білим монітором дівчина Марія. Вона є фахівцем з нейрофізіології зору. Жодного разу вона не бачила кольору, але знає все про те, як людина на нього реагує: що відчуває при вигляді червоної троянди або синього неба тощо. Питання: чи може дізнатися Марія щось нове, побачивши колір сама?
Тут спростовується знання фізикалістів, які вважають, що знанням є тільки знання про факти фізичні. Але й деякі філософи схильні вважати, що особисте «колірне» переживання не вразить Марію. Навіть якщо пожартувати над дівчиною, давши їй замість звичайного банана синій, теоретична база Марії допоможе їй відреагувати вірним чином.
5
Лотерея на виживання
Британським філософом Джоном Гаррісом була придумана досить жорстока головоломка. Потрібно уявити світ, в якому чудово здійснюються операції з пересадки органів, а етика суспільства така, що вбити людину і дати їй померти є одним і тим же. У підсумку, людство дає згоду на участь у «лотереї на виживання»: якщо одна людина опиняється при смерті, у випадковому порядку вибирається той, хто пожертвує життя, щоб його врятувати. Донор може позбавити від смерті кількох людей, а значить, жертва статистично є виправданою.
Здавалося б, все по справедливості, проте в такому світі жити хочеться не особливо. Але все ж з'являється привід подумати про те, чи виправдана самопожертва, і яка межа між вбивством і невтручанням. Але тут є і ще дещо: людина може багатьма способами довести себе до межі, але чи винен він у цьому, і наскільки усвідомлений він був протягом життя?
6
Завіса незнання
Прекрасний експеримент на тему соціальної справедливості.
Приклад: все, що стосується соціальної організації, довірено певній групі людей. Щоб та концепція, яку вони придумали, була максимально об'єктивною, ці люди були позбавлені знань про свій статус у суспільстві, приналежності до класів, коефіцієнті інтелекту та інших особистих якостях, які можуть гарантувати конкурентну перевагу - це все і є «завіса невідання».
Питання полягає в тому, яку концепцію організації суспільства оберуть люди, будучи нездатними до врахування своїх власних особистих інтересів?
7
Китайська кімната
Людина, яка не знає китайської мови, перебуває в кімнаті з кошиками, наповненими ієрогліфами. У його розпорядженні докладний посібник рідною мовою, що пояснює закони поєднання незвичайних знаків. Розуміти значення всіх ієрогліфів не потрібно, оскільки застосовуються тільки правила накреслення. Але в процесі роботи з ієрогліфами можна створити текст, що нічим не відрізняється від письмової промови жителя Китаю.
За дверима кімнати стоять люди, що передають затворнику картки з питаннями китайською мовою. Наш герой, враховуючи правила з підручника, відповідає на них - його відповіді для нього сенсу не мають, однак для китайців цілком логічні.
Якщо представити героя в якості комп'ютера, підручник - в якості інформаційної бази, а послання людей - в якості питань комп'ютера і відповідей на них, експеримент покаже обмеження можливостей комп'ютера і його нездатність до того, щоб оволодіти мисленням людини в процесі простого реагування на вихідні умови за допомогою запрограмованого способу.
Крім цього, експеримент рекомендує відмовитися від механічного підходу до освіти, оскільки навіть відпрацьована навичка вирішення будь-якого завдання ще не є показником того, що учень розуміє сенс проведених дій.
8
Теорема про нескінченних мавп
Виходячи з цього експерименту, абстрактна мавпа, якщо буде в хаотичному порядку бити по клавішах друкованого механізму протягом вічності, в один з моментів зможе надрукувати будь-який текст, заданий спочатку, наприклад, «Гамлета» Шекспіра.
Щодо втілення цього експерименту в життя навіть були зроблені спроби: викладачі та студенти Плімутського університету зібрали дві тисячі доларів, щоб видати шести макакам у зоопарку комп'ютер. Минув місяць, але «випробовувані» так і не досягли успіху - їхня літературна спадщина містить всього п'ять сторінок, де переважає буква «S». Комп'ютер був практично повністю знищений. Але самі експериментатори сказали, що витягли зі свого проекту багато корисного.
Ви можете придумати і якісь свої незвичайні уявні експерименти - для цього потрібно лише включити голову і поворухнути мізками. А чи не замислювалися ви, до речі кажучи, про те, що багато хто з нас практично кожен подумки проводить всілякі експерименти за участю, наприклад, себе, когось із близьких або навіть домашніх тварин? Наступного разу, уявляючи якусь ситуацію, запишіть на папері або взагалі опублікуйте - можливо, ваші ідеї отримають непоганий розвиток.